Garage 33.Gallery-Shelter, у партнерстві Ukraine Solidarity Residencies Programme та HIAP – Helsinki International Artist Programme (Гельсінкі, Фінляндія) презентує виставковий проєкт «Дім постійного вигнання»! Відкриття виставки відбудеться 8 серпня о 19:00, в Garage 33 біля метро Сирець. Цим проєктом незалежний artist-run простір Garage33 офіційно відкриває свою діяльність та позначає себе на культурній мапі України.
Виставка Дім постійного вигнання — міждисциплінарний мистецький проєкт, що об’єднує висловлювання п’яти кримськотатарських художниць і художників, які сьогодні живуть у стані вигнання, постійної мобільності та розірваного дому. Проєкт досліджує, яким чином особистий досвід втрати території, культури, мови й коріння може трансформуватись у нову форму художнього висловлювання. Яким є дім для тих, хто був змушений залишити власний? Як можна зібрати фрагменти втраченої ідентичності й створити символічний простір для відновлення та опору?
Художниці та художники, що беруть участь: Юсуф Абібулаєв, Еміне Зіятдін, Рената Асанова, Севіля Наріман-кизи, Ельміра Шемседінова
Кураторки виставки: Марія Куликівська [Куліковська] (Україна) та Дейна Нейльсон (Канада-Фінляндія)
Кураторка програми резиденції: Віта Котик (Україна)
Керівник проєкту: Святослав Михайлов (Україна)
Координаторка: Яна Денисова-Лаулайнен (Фінляндія)
Засновники та продюсери простору Garage33: Олег Вінніченко та Марія Куликівська.
Протягом місяця учасниці та учасники відвідували програму однойменної резиденції в Києві, досліджували кримськотатарську спадщину, архіви Національного музею історії України у Другій світовій війні, національного художнього музею України, дослідницької платформи PinchukArtCentre, відвідували лекції та воркшопи присвячені деколонізації, тілесним практикам та практикам памʼятання, а також працювали над новими творами, що поєднують особисті спогади, колективну пам’ять Криму, актуальний контекст війни та тривалих процесів окупації.
Виставка створює багатоголосий образ сучасної кримськотатарської культури у вигнанні, яка знаходиться на перетині тілесної, просторової та політичної вразливості. Цей проєкт розглядає стан «постійного вигнання» як історичну травму та потенційний простір для нової солідарності, нових форм спільноти і мистецької мови, що проростає крізь руйнацію. Він відкрито говорить про те, що в умовах війни і колоніального насильства навіть пошук дому є процесом боротьби — і водночас актом творення.
Перед тим як з’явилася ідея “Дім постійного вигнання”, ми довго вагалися із початком офлайн-роботи простору Garage33. Ми довго не могли знайти саме ту виставку, той проєкт, яким би хотіли відкрити наш простір. Нам неймовірно цінно працювати з усіма митцями, що стали частиною цього проєкту, адже їхні художні твори й підхід до висловлювання виходять далеко за межі постколоніального візуального коду, усталеного для “конвенційного споживання”.
Моя особиста мета — аби цей проєкт допоміг широкій аудиторії, в Україні та за її межами, побачити мистецтво кримськотатарських митців передусім як мистецтво: сучасне, модне, міжнародне, вільне від колоніальних стереотипів, здатне звучати сильно й актуально на світовій артсцені»,
— Марія Куликівська, артдиректорка Garage33 та співкураторка виставки.
Виставка є публічним результатом першої резиденції Дім постійного вигнання, організованої незалежною ініціативою Garage33.Gallery‑Shelter (Київ), у партнерстві з HIAP — Helsinki International Artist Programme (Фінляндія) та Ukraine Solidarity Residencies, за підтримки Європейського союзу за програмою House of Europe.
Партнери проєкту — Офіс Кримської платформи, Українсько-данський молодіжний дім, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Дослідницька платформа PinchukArtCentre, Національний Художній Музей України.
Медіапартнери — Сенсор Медіа, МіТЄЦ, Marie Claire.